Нещодавно натрапив на індивідуальну податкову консультацію ДПС від 21.07.2025 р. № 3933/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК (ознайомитися з нею можна за посиланням). Попри те, що в тексті ІПК видалено назву підприємства, з розпорядження КМУ № 74-р від 02.02.2024 зрозуміло, що йдеться про перетворення державного підприємства «Гарантований покупець» (далі – «ДП») в акціонерне товариство з тією ж назвою (далі – «АТ»). Одним із ключових питань було, як обліковувати накопичене від’ємне значення об’єкта оподаткування після перетворення. ...

Фінансова звітність українських компаній, складена відповідно до стандартів бухгалтерського обліку МСФЗ, зазвичай містить опис операційного середовища в Україні, у якому діє суб’єкт звітування. Ця практика особливо посилилася з 2014 року, після початку російської військової агресії проти України. Утім, нині часом складається враження, що таке розкриття стає занадто далеким від реальних обставин конкретного суб’єкта звітування. Інформація може бути або надмірно узагальненою, або надто докладною (хіба що скоро почнемо бачити згадки про розвиток трипільської культури чи події часів Київської Русі — жарт). Інертність у поданні таких даних виникає, ймовірно, тому, що першопочаткова мета розкриття — показати вплив середовища саме на компанію — відходить на задній план. ...

Доволі часто, нібито прості питання викликають чималі дискусії. Одним із таких питань є створення забезпечень під витрати на аудит відповідно до МСБО (IAS) 37 «Забезпечення, умовні зобов’язання та умовні активи». Аргументи прихильників створення такого забезпечення полягають у тому, що, оскільки аудит фінансової звітності є обовʼязковим для підприємства (наприклад, внаслідок вимог законодавства), то це вже існуюче юридичне зобовʼязання. Переважно договір на проведення аудиту укладається ще до завершення звітного року, тому зазвичай сума є досить зрозумілою. Отже, станом на звітну дату, підприємство вже має створити забезпечення в сумі очікуваних витрат на аудит фінансової звітності із відповідним визнанням витрат у звітному періоді. Надзвичайно ретельні фахівці навіть визнають таке забезпечення помісячно, розбиваючи його на 12 рівних частин. ...

Оскільки з моменту попередньої публікації вже минуло немало часу, варто актуалізувати інформацію про стан запровадження в Україні звітування у єдиному електронному форматі. Вважатимемо наведену нижче інформацію частиною 2. Яка поточна ситуація? Як пояснюється на порталі “Система фінансової звітності” (СФЗ), загальна кількість суб’єктів звітування, які повинні будуть подавати фінансову звітність до СФЗ, становить близько 5000. І це, якщо не брати до уваги те, що певні підприємства мають подавати 2 комплекти фінансової звітності: окрему та консолідовану. Станом на 27 серпня 2020 року на порталі розкриття фінансової звітності можна знайти 59 річних звітів, що за дуже грубим підрахунком становить приблизно 1% від їх очікуваної кількості. При цьому, законодавчо встановлений строк для звітування за 2020 рік минув ще 1 червня 2021 року. То що ж стало причиною такого “успішного проекту”? Адже, насправді, це вже другий рік, як підприємства, для яких обов’язковим є застосування МСФЗ, окрім оприлюднення річної фінансової звітності разом зі звітом аудитора на своїй веб-сторінці, зобов’язані також складати та подавати фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність в єдиному електронному форматі - iXBRL. Багато хто називає причиною відмову більшості аудиторів підписувати iXBRL-звітність клієнтів за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП). Цьому є просте пояснення, адже законодавчо такої вимоги (в Україні) немає. Так само, як відсутні зобов’язання аудитора щодо подання інформації, надання впевненості або здійснення будь-якої іншої перевірки (валідації) фінансової звітності, що подається в єдиному електронному форматі. При завантаженні суб’єктом звітування підготовленого файлу річної фінансової звітності в єдиному електронному форматі на портал, СФЗ технічно не приймає цей звіт без наявності трьох підписів (керівника, бухгалтера, аудитора). Ситуація, яка склалась, створила законодавчу лакуну, коли регулятором було встановлено вимогу щодо підписання електронного документу суб’єкта звітування цифровим підписом фізичної особи (аудитором), яка фактично не несе і не може нести жодної відповідальності за складання та подання таким суб’єктом звітування цього електронного документу державним органам. Разом з тим, в законодавстві також не визначено будь-яких конкретних вимог для аудитора, щодо здійснення перевірки інформації у iXBRL-звіті, який створено з використанням інформації, що міститься у фінансової звітності, яка підлягала аудиту. ...

Знедавна, в колах бухгалтерів та аудиторів все частіше можна почути дещо незвичні терміни “таксономія” та “xbrl”. Хоча ці поняття далеко не нові, але потрапивши до середовища підготовки фінансової звітності загального призначення, вони викликали неабиякий переполох та справжню плутанину серед фахівців. Розберемось, що ж сталось. З метою забезпечення імплементації Директиви 2013/34/EU, затвердженої Європейським Парламентом та Радою ЄС, в Законі України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” зокрема з’явилась норма, відповідно до якої підприємства, від яких вимагається застосування МСФЗ, складають і подають фінансову звітність на основі таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами в єдиному електронному форматі. ...

Питання відображення у фінансовій звітності права постійного користування земельною ділянкою державної чи комунальної власності було здебільшого актуальним для державних підприємств. І, як вважалось, порядок його обліку було вже давно врегульовано, адже П(С)БО 8 “Нематеріальні активи”, Лист МФУ № 31-34000-10-10/10457 та Положення №1213 давали відповіді на більшість питань відображення такого активу у фінансовій звітності за Національними П(С)БО. Еволюція бухгалтерського обліку, що стала наслідком внесення чергових змін до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, знов привернула увагу до цього питання, оскільки багато державних підприємств потрапили до категорії “підприємства, що становлять суспільний інтерес”, і тепер зобов’язані складати свою фінансову звітність відповідно до Міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ). Як не дивно, у системі МСФЗ питання відображення і оцінки права постійного користування земельною ділянкою дослівно не висвітлено, тому ми спробуємо розібратись в ньому, покладаючись на принципи МСФЗ та нашу логіку. Не будемо наводити безліч посилань на положення Земельного кодексу та стандартів, цитувати регуляторів та фахівців, а одразу перейдемо до суті. ...