Оскільки з моменту попередньої публікації вже минуло немало часу, варто актуалізувати інформацію про стан запровадження в Україні звітування у єдиному електронному форматі. Вважатимемо наведену нижче інформацію частиною 2.
Яка поточна ситуація? Як пояснюється на порталі “Система фінансової звітності” (СФЗ), загальна кількість суб’єктів звітування, які повинні будуть подавати фінансову звітність до СФЗ, становить близько 5000. І це, якщо не брати до уваги те, що певні підприємства мають подавати 2 комплекти фінансової звітності: окрему та консолідовану. Станом на 27 серпня 2020 року на порталі розкриття фінансової звітності можна знайти 59 річних звітів, що за дуже грубим підрахунком становить приблизно 1% від їх очікуваної кількості. При цьому, законодавчо встановлений строк для звітування за 2020 рік минув ще 1 червня 2021 року. То що ж стало причиною такого “успішного проекту”? Адже, насправді, це вже другий рік, як підприємства, для яких обов’язковим є застосування МСФЗ, окрім оприлюднення річної фінансової звітності разом зі звітом аудитора на своїй веб-сторінці, зобов’язані також складати та подавати фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність в єдиному електронному форматі - iXBRL. Багато хто називає причиною відмову більшості аудиторів підписувати iXBRL-звітність клієнтів за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП). Цьому є просте пояснення, адже законодавчо такої вимоги (в Україні) немає. Так само, як відсутні зобов’язання аудитора щодо подання інформації, надання впевненості або здійснення будь-якої іншої перевірки (валідації) фінансової звітності, що подається в єдиному електронному форматі. При завантаженні суб’єктом звітування підготовленого файлу річної фінансової звітності в єдиному електронному форматі на портал, СФЗ технічно не приймає цей звіт без наявності трьох підписів (керівника, бухгалтера, аудитора). Ситуація, яка склалась, створила законодавчу лакуну, коли регулятором було встановлено вимогу щодо підписання електронного документу суб’єкта звітування цифровим підписом фізичної особи (аудитором), яка фактично не несе і не може нести жодної відповідальності за складання та подання таким суб’єктом звітування цього електронного документу державним органам. Разом з тим, в законодавстві також не визначено будь-яких конкретних вимог для аудитора, щодо здійснення перевірки інформації у iXBRL-звіті, який створено з використанням інформації, що міститься у фінансової звітності, яка підлягала аудиту.
...