Знедавна, в колах бухгалтерів та аудиторів все частіше можна почути дещо незвичні терміни “таксономія” та “xbrl”. Хоча ці поняття далеко не нові, але потрапивши до середовища підготовки фінансової звітності загального призначення, вони викликали неабиякий переполох та справжню плутанину серед фахівців.
Розберемось, що ж сталось.
З метою забезпечення імплементації Директиви 2013/34/EU, затвердженої Європейським Парламентом та Радою ЄС, в Законі України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” зокрема з’явилась норма, відповідно до якої підприємства, від яких вимагається застосування МСФЗ, складають і подають фінансову звітність на основі таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами в єдиному електронному форматі.
Таксономія
В буквальному значенні, таксономія – це система класифікації будь-чого, яка дозволяє структурувати інформацію так, щоб її було легко знайти. І, між іншим, термін з’явився ще у 1813 році…
В свою чергу таксономія МСФЗ – це класифікація, яка складається з концептів (формальних виразів і термінів) фінансової звітності, підготовленої відповідно до МСФЗ. Її розробляє та розміщує на своєму сайті Фонд МСФЗ (IFRS Foundation). Як пояснюється, джерелами для елементів цієї таксономії були не тільки стандарти МСФЗ та супровідні матеріали до них, але й елементи загальної практики (common practice elements). Останні використовуються при складанні МСФЗ звітності, проте не вказуються безпосередньо в стандартах, або такі, що виходячи з проведеного аналізу, часто зустрічаються у звітах широкого переліку компаній.
Для візуального сприйняття людини, таксономія МСФЗ має вигляд таблиці у декілька тисяч рядків із різноманітними назвами статей та термінологією про дані, які зазвичай наводяться у фінансовій звітності, а також стовпців, що містить технічний опис типу даних (наприклад: “текст”, “числове значеня”, “дата”) та посилання на вимоги стандартів МСФЗ щодо розкриття такої інформації.
Але давайте спробуємо зрозуміти сенс цього документу і усвідомити таксономію МСФЗ як певний словник.
XBRL
Отож, Міністерством фінансів України, як це і передбачено в Законі, було затверджено переклад Таксономії фінансової звітності за МСФЗ (Таксономія UA XBRL МСФЗ), а також зазначено, що фінансова звітність на основі Таксономії МСФЗ складається та подається в єдиному електронному форматі із застосуванням розширюваної мови ділової звітності (XBRL).
І маємо ще один термін – XBRL (eXtensible Business Reporting Language). Як не дивно, XBRL існує вже давно (вперше випущено 31 грудня 2003 року) та є відкритим стандартом (техн. – загальнодоступна технічна специфікація) обміну діловою інформацією. Ще у 2005 році Комісія з цінних паперів і бірж США (SEC) запровадила програму добровільної подачі фінансової звітності за XBRL, а у 2009 році зробила використання XBRL обов’язковим, після чого фондові біржі по всьому світу також стали його запроваджувати. Стандарт засновано на розширюваній мові розмітки XML, що визначає спосіб кодування документів, який робить їх також читабельним для машини (може бути зчитаний автоматично комп’ютерною системою). В цій конструкції XML – це синтаксис (сукупність технічних правил, які керують розміщенням символів та слів), а XBRL – семантика (смислове значення слів). Подальшим розвитком XBRL став формат iXBRL (inline “вбудований” XBRL), який надає механізм вбудовування XBRL-тегів в документи HTML (HyperText Markup Language). Головна відмінність iXBRL від звичайного XBRL – XBRL є виключно читабельним для машини (machine readable) документом, а iXBRL має додатково візуальну форму, що робить його читабельним для людини (human readable).
Якщо казати простіше, мова XBRL дозволяє створювати свій екземпляр документу (XBRL instance), який можна вважати звітом та, який являє собою електронний файл, що містить бізнес інформацію. Тобто такий самий документ, як вже давно нам знайомі електронні таблиці, текстові файли, та файли в форматі PDF, але сенс інформації в яких стає зрозумілим не лише людині, а й машині (зі словником).
І тут одразу розвіюємо міф про те, що підготовка МСФЗ звітності в форматі XBRL вимагає внесення змін до структури та назв статей фінансової звітності, або розкриття додаткової інформації, якої раніше не вимагалось. Ні, це не так.
Мова XBRL просто перекладає (rendering) дані з фінансової звітності в формат, придатний для автоматизованих комп’ютерних процесів.
Однак, якщо при перекладі звітності у формат за таксономією МСФЗ виявиться, що якась суттєва інформація раніше була відсутня у фінансовій звітності та примітках, або якщо не збігаються певні зв’язки, тоді новини невтішні – ймовірно така звітність і раніше не відповідала МСФЗ, бо як ми знаємо, достовірне подання досягається шляхом відповідності усім вимогам МСФЗ, в тому числі щодо подання інформації.
Створення звітності XBRL
Традиційно, фінансова звітність створювалась з даних, які генерувались одними людьми, оброблялись та презентувались іншими, за потреби перевірялись ще третіми, після чого звіти надавались користувачам, які, покладаючись на отриману інформацію, робили свої висновки та приймали рішення. З розширенням потреб у кількості, швидкості та якості інформації, автоматизація цих процесів стає риторичним питанням.
Звичайний підхід полягає в тому, щоб промаркувати (зробити tagging) рядки, стовпці та необхідні дані в макетах звітів, з метою додаткового експорту екземпляру (instance) файлу XBRL, після завершення підготовки фінансової звітності. Отриманий файл необхідно також перевірити (валідувати) із використанням спеціалізованого програмного забезпечення на відповідність XML, XBRL (крім того на його даних перевіряються контрольні зв’язки). Існують і більш прогресивні так звані “процесори” створення XBRL звітів, але впровадження таких систем лише з метою звітування перед регулюючими органами не буде доцільним. Проте, якщо правильно використовувати цей інструмент і бачити кінцеву мету ширше, ніж звичайне звітування, така імплементація може принести багато користі бізнесу.
Так чи інакше, для створення звітності в XBRL не обійтись без використання спеціального програмного забезпечення (XBRL tagging tool), до вибору якого слід підходити зважено, в залежності від обсягів та регулярності генерування інформації. Різні вендори вже пропонують свої рішення, але треба розуміти, що інформація, яку ми бачимо ось так:
в процесі перекладу на мову обчислювальної техніки, буде вже мати для нас приблизно такий вигляд:
Це звісно не означає, що всім спеціалістам, які відповідають за підготовку фінансової звітності тепер необхідно буде оволодіти знаннями мови розмітки XLink, але дуже ймовірно, що для повноцінного впровадження звітування в XBRL, великим компаніям все ж доведеться звернутись за послугами тих, хто на цьому розуміється. В подальшому, програмне забезпечення зможе сховати від користувачів складність цього процесу.
Головне – щоб цей процес не перетворився в так званий “острів XBRL”, коли імплементація XBRL всередині організації не може слугувати інструментом для певної реальної мети. Тоді це просто призведе до виконання додаткової роботи без отримання реальної вигоди. Ручне маркування звітності, яке здійснюється раз на рік, якраз схоже на такий випадок.
Як подавати XBRL звітність регулюючим органам
Подання фінансової звітності в Україні формально врегульоване відповідною постановою КМУ, яка пояснює кому і в які терміни подається фінансова звітність, а також визначає, що подавати фінансову звітність в єдиному електронному форматі слід до центру збору фінансової звітності. Слід розуміти, що Центр збору фінансової звітності це не установа, а так званий програмно-технічний комплекс. Його фізичним втіленням для суб’єктів звітування є сайт “Система фінансової звітності” (СФЗ), через який і буде здійснюватися збір фінансової звітності, складеної на основі Таксономії UA XBRL МСФЗ, а також забезпечення доступу до неї органів державної влади та інших користувачів.
Не будемо зупинятись на техніці цього процесу, оскільки по-перше на сайті все детально описано і містяться інструкції для користувача, а по-друге на момент написання цієї статті функціонал ще не працює як задумано: тимчасово недоступний безкоштовний програмний продукт iXBRL Report, розроблений для створення фінансової звітності у форматі iXBRL, а форма реєстрації знаходиться в опрацюванні. Оскільки Комітетом з управління Системою фінансової звітності 24 грудня 2020 р. було прийняте рішення рекомендувати регуляторам фінансових ринків не застосовувати санкції протягом 2021 року за неподання суб’єктами господарювання у встановлені строки фінансової звітності, складеної на основі Таксономії UA XBRL МСФЗ, питання належного функціонування Центру збору фінансової звітності наразі лишається відкритим.
Про аудит
Уявімо, що суб’єкт звітування вже створив фінансову звітність в електронному форматі iXBRL і готовий відправити цей файл до центру збору фінансової звітності. На сайті СФЗ ми знаходимо вкрай неоднозначну умову, що перед поданням цієї фінансової звітності до системи фінансової звітності, аудиторська фірма повинна підписати цю звітність, складену суб’єктом звітування у форматі іXBRL.
Таким чином, на думку Комітету з управління Системою фінансової звітності, файл фінансової звітності, складеної на основі Таксономії UA XBRL МСФЗ, підписується не лише особами, уповноваженими на підписання такої фінансової звітності (керівником або уповноваженою особою та головним бухгалтером), а ще й третім підписом ключового партнера з аудиту, який призначений аудиторською фірмою відповідальним за проведення аудиту фінансової звітності суб’єкта звітування.
І, якщо з першими питань не має виникати, бо така вимога чітко вказана в Законі, то з останнім все вже не так зрозуміло, оскільки відповідальність за складання і достовірне подання фінансової звітності несе управлінський персонал суб’єкту звітування, тоді як аудитор відповідальний за аудит фінансової звітності та за звіт аудитора, що містить його думку. До того ж в Законі України “Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність” чітко зазначено що ключовий партнер з аудиту підписує саме аудиторський звіт.
Ймовірно, що причиною такої умови на сайті СФЗ є технічна особливість накладання кваліфікованого електронного підпису (КЕП) на електронний документ – оскільки різні підписані файли не можуть бути об’єднані, тому КЕП застосовується до цілого документу, а не до його діапазону. Зміна документу просто робить недійсним підпис.
Проте, аналізуючи інформаційні матеріали центру збору фінансової звітності, операційне управління яким здійснюється НКЦПФР, наштовхуємось на твердження регулятора, що роль аудитора при звітуванні у форматі іXBRL – проведення аудиту фінансової звітності за МСФЗ у форматі iXBRL, складеної за Таксономією UA МСФЗ XBRL. Зв’язавши цю інформацію з необхідністю підписувати звітність суб’єкта господарювання, для аудитора відповідь на питання щодо його ролі в цьому процесі стає ще більш розпливчастою. А ще гірше те – що суб’єкт звітування технічно просто не зможе відправити свою річну фінансову звітність без підпису аудитора. Принаймні, так кажуть…
З одного боку, в нашому законодавстві є чітка норма, що вимагає від певних підприємств оприлюднювати річну фінансову звітність разом з аудиторським висновком на своїй веб-сторінці. При цьому аудит фінансової звітності є аудиторською послугою з перевірки показників фінансової звітності з метою висловлення незалежної думки аудитора, чи складена фінансова звітність в усіх суттєвих аспектах відповідно до застосовної концептуальній основи фінансового звітування. Але, щодо звітності в єдиному електронному форматі поки є прогалини.
Міжнародні стандарти аудиту (МСА) не були розроблені з урахуванням XBRL і, відповідно, не покладають на аудитора зобов’язання щодо даних, промаркованих XBRL. Більше того, МСА 720 “Відповідальність аудитора щодо іншої інформації” пояснює, що мітки даних або «теги» розширюваної мови ділової звітності (XBRL) також не є “іншою інформацією”, як визначено у цьому МСА. Хоча Міжнародна федерація бухгалтерів (IFAC) та інші бухгалтерські організації і обговорюють цю тему, але традиційний звіт аудитора відповідно до МСА щодо фінансової звітності не охоплює процес, за допомогою якого дані XBRL позначаються тегами, або екземпляр звіту XBRL, який є результатом цього процесу. Тобто він не надає жодної впевненості щодо точності, послідовності та повноти інформації в XBRL.
Тож, яка насправді можлива роль аудитора при звітуванні у форматі іXBRL? Наприклад, за умови що надання таких послуг не призводить до виникнення загроз щодо незалежності аудитора, аудитор може бути залучений суб’єктом звітування для завдання з виконання узгоджених процедур щоб допомогти управлінському персоналу в оцінці маркування даних, надавати консультаційну підтримку в процесі автоматизації звітування в XBRL, надавати послуги з конвертації фінансової звітності у формат iXBRL, або ж навіть виконувати завдання з надання впевненості щодо фінансової інформації, представленої в конкретному екземплярі документу XBRL стосовно визначених тверджень щодо такої інформації. Але будь-яке із описаних завдань, як не замінює собою аудит фінансової звітності, так і навпаки. А підписувати “щось” без конкретики стосовно того, яке завдання (enagagement) аудитор при цьому виконав, мало хто захоче, бо це просто не матиме логіки.
Епілог
Вочевидь, коли XBRL здобуває все більше поширення у світі, цей формат тепер точно увійде і до нашого вжитку. Ми вже звикли читати замість паперових видань їх електронні версії, проводити конференц-зустрічі онлайн, користуватись електронними підписами, споживати медіа-контент просто зі стрімінгових сервісів без використання фізичних носіїв та маємо багато інших вдалих прикладів технічного прогресу. І це було для нас легко, оскільки – зручно, швидко і, як наслідок, ефективно. Так само має статись і з XBRL – як тільки бізнес відчує користь та переваги цього формату, тоді він і почне “розмовляти” його мовою.