Актуальні новини про звітність у форматі iXBRL

Оскільки з моменту попередньої публікації вже минуло немало часу, варто актуалізувати інформацію про стан запровадження в Україні звітування у єдиному електронному форматі. Вважатимемо наведену нижче інформацію частиною 2.

Яка поточна ситуація?

Як пояснюється на порталі “Система фінансової звітності” (СФЗ), загальна кількість суб’єктів звітування, які повинні будуть подавати фінансову звітність до СФЗ, становить близько 5000. І це, якщо не брати до уваги те, що певні підприємства мають подавати 2 комплекти фінансової звітності: окрему та консолідовану.
Станом на 27 серпня 2020 року на порталі розкриття фінансової звітності можна знайти 59 річних звітів, що за дуже грубим підрахунком становить приблизно 1% від їх очікуваної кількості. При цьому, законодавчо встановлений строк для звітування за 2020 рік минув ще 1 червня 2021 року.

То що ж стало причиною такого “успішного проекту”? Адже, насправді, це вже другий рік, як підприємства, для яких обов’язковим є застосування МСФЗ, окрім оприлюднення річної фінансової звітності разом зі звітом аудитора на своїй веб-сторінці, зобов’язані також складати та подавати фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність в єдиному електронному форматі – iXBRL.
Багато хто називає причиною відмову більшості аудиторів підписувати iXBRL-звітність клієнтів за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП). Цьому є просте пояснення, адже законодавчо такої вимоги (в Україні) немає. Так само, як відсутні зобов’язання аудитора щодо подання інформації, надання впевненості або здійснення будь-якої іншої перевірки (валідації) фінансової звітності, що подається в єдиному електронному форматі. При завантаженні суб’єктом звітування підготовленого файлу річної фінансової звітності в єдиному електронному форматі на портал, СФЗ технічно не приймає цей звіт без наявності трьох підписів (керівника, бухгалтера, аудитора).

Ситуація, яка склалась, створила законодавчу лакуну, коли регулятором було встановлено вимогу щодо підписання електронного документу суб’єкта звітування цифровим підписом фізичної особи (аудитором), яка фактично не несе і не може нести жодної відповідальності за складання та подання таким суб’єктом звітування цього електронного документу державним органам. Разом з тим, в законодавстві також не визначено будь-яких конкретних вимог для аудитора, щодо здійснення перевірки інформації у iXBRL-звіті, який створено з використанням інформації, що міститься у фінансової звітності, яка підлягала аудиту.

Пригадаємо головне про процес створення фінансової звітності у форматі iXBRL

Якщо коротко, то Таксономія UA XBRL МСФЗ, яка використовується для складання та подання державним органам фінансової звітності у єдиному електронному форматі не є концептуальною основою фінансової звітності. Використанням єдиного електронного формату є питанням подання фінансової звітності, а не її підготовки.

Складання (а точніше – «створення») фінансової звітності у форматі iXBRL (файл зберігається із розширенням .html) відбувається шляхом відтворення фінансової звітності яку вже було підготовлено у відповідності до МСФЗ, через присвоювання, за допомогою програмного забезпечення, відповідним даним у електронному документі спеціальних міток («tag») з переліку концептів Таксономії МСФЗ. Цей процес є завданням для IT-спеціалістів та вимагає знань мови розмітки XML, що визначає спосіб кодування документів, який робить їх також можливими бути зчитаними автоматично комп’ютерною системою. При цьому візуальна форма (читабельна для людини) частина документу iXBRL може абсолютно не відрізнятись від оригіналу.

Іншим, більш простим для користувачів способом створення фінансової звітності у форматі iXBRL, є підстановка даних з фінансової звітності у спеціальні макети звітів із наперед присвоєними відповідним полям мітками. Після цього генерується екземпляр файлу iXBRL, візуальна форма якого залежить від наперед створеного макету, а отже представлення інформації, детальність інформації можуть значно відрізнятись від оригіналу або певна її частина взагалі виявитись відсутньою.

У рідкісних випадках, суб’єкт звітування може складати фінансову звітність з метою надання інформації користувачам в електронному форматі iXBRL, як єдиний спосіб подання інформації про суб’єкт господарювання, що звітує. У такому разі, суб’єкт звітування повинен подавати інформацію у візуальній формі iXBRL-звіту, щоб забезпечувати доречну, достовірну, зіставну та зрозумілу інформацію. А також надавати розкриття додаткової інформації, коли відповідність конкретним вимогам МСФЗ є недостатньою для забезпечення спроможності користувачів зрозуміти вплив певних операцій, інших подій та умов на фінансовий стан та фінансові результати діяльності суб’єкта господарювання. Це не завжди є простим завданням, тому більшість суб’єктів звітування ймовірно обиратимуть саме спосіб використання макетів звітів.

Що змінилось?

9 квітня 2021 року на засіданні Комітету з управління системою фінансової звітності, створеного відповідно до Меморандуму¹ було схвалено електронний формат Таксономії UA XBRL МСФЗ 2020 року.
Справа в тому, що таксономія фінансової звітності, яка застосовується в Україні², є дещо “допрацьованою”, у порівнянні із загальною Таксономією МСФЗ (IFRS Taxonomy) Фонду МСФЗ. Як кажуть творці її української локалізації: “адаптована до специфіки ведення бізнесу та особливостей складання фінансової звітності в Україні”. Серед іншого, Таксономія UA XBRL МСФЗ включає також таксономію³ звіту про управління та звіту незалежного аудитора. Саме з останнім пов’язаний цікавий аспект, оскільки, Таксономія UA XBRL МСФЗ 2020 року містить у своєму складі дві форми звіту незалежного аудитора:

• [104000-1] Інформація про звіт аудитора; та
• [104000-2] Звіт незалежного аудитора.

Форма [104000-1] «Інформація про звіт аудитора» є скороченою формою, що включає поля для заповнення користувачем, які містять лише деяку інформацію про аудит фінансової звітності, аудитора, та аудиторський звіт. Форма [104000-2] «Звіт незалежного аудитора» є, в свою чергу, так званою, повною формою, яка окрім полів скороченої форми, містить додаткові поля (текстові блоки) для відтворення звіту незалежного аудитора у повному обсязі.
При застосуванні способу використання макетів звітів, фахівець, що генерує документ, має самостійно обрати, який з двох звітів надавати у складі пакета звітності на порталі СФЗ: скорочений [104000-1] чи повний [104000-2]. Вибір, який саме з двох звітів створювати в пакеті, наразі не регламентується та здійснюється за погодженням з аудитором. В програмному забезпеченні звіти можуть бути створені як безпосередньо самим суб’єктом звітування в пакеті разом з іншими звітами, так і аудитором після отримання пакету звітності від підприємства.

17 травня 2021 року Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку⁴ своїм листом повідомила, що застосування КЕП аудитора є підтвердженням ним факту підпису саме аудиторського звіту або інформації про аудиторський звіт. Тобто, підписання аудитором файлу іXBRL не перекладає на аудитора жодної відповідальності за підготовку фінансової звітності та її подання з метою забезпечення доступу до неї органів державної влади, інших органів і користувачів. Вважатимемо це прийнятним за даних обставин та не будемо ще раз підіймати питання про те, що аудитор не має підписувати звітність клієнта. На думку НКЦПФР, аудитор і не підписує фінансову звітність (хто б не казав протилежне).

Насправді, у середовищі аудиту часто використовуються спеціальні засоби, як запобіжний захід від внесення змін до фінансової звітності, та як елемент ідентифікації документу. Наприклад, шляхом засвідчення сторінок фінансової звітності спеціальним штемпелем аудитора, який наноситься на сторінки фінансової звітності, скріплювання документів шляхом прошивання ниткою в спосіб, який унеможливлює їх роз’єднання без пошкодження аркуша, тощо.

Із поширенням XBRL у світі, при висловленні аудитором впевненості стосовно певних тверджень щодо інформації, яка міститься в електронному файлі (екземплярі), існує практика, коли аудитор накладає свій електронний підпис на такий файл (екземпляр звіту) з метою його ідентифікації.

Аудит XBRL звітності

Якщо відповідати на питання незалежного аудиту фінансової звітності, то аудитор безпосередньо перевіряє не документ, а інформацію, яка в ньому міститься. При цьому, формат цього документу теоретично може бути різним і це не мало б мати значення.

Практика інших юрисдикцій щодо ролі аудитора при використанні XBRL для подання фінансової звітності державним органам, є різноманітною: від відсутності будь-яких вимог стосовно звітування аудитора щодо фінансової звітності, складеної у електронному форматі, до виконання аудитором завдання з надання впевненості, що не є аудитом чи оглядом історичної фінансової інформації. Як приклад, такі вимоги запроваджені розділом 317 (3b) Німецького торгового (комерційного) кодексу⁵, яким передбачено виконання аудитором завдання із надання впевненості щодо того, чи електронне відтворення фінансової звітності відповідає у всіх суттєвих аспектах відповідним вимогам вказаного Кодексу щодо складання звітності у єдиному електронному форматі (формат ESEF – European Single Electronic Format). При цьому, аудитори звітують за результатами виконання такого завдання в розділі “Звіт щодо вимог інших законодавчих і нормативних актів”. Погодьтесь, що це вже має вигляд свідомого підходу до завдань та відповідальності аудитора при аудиті фінансової звітності та має сенс, на відміну від запровадженого в Україні на сьогодні алгоритму.

Як ми з’ясували на початку, на теперішній час в законодавстві України відсутні передумови для проведення перевірки або виконання завдань із надання впевненості стосовно тверджень щодо інформації, яка міститься в електронному файлі іXBRL. Отже, підписання аудитором електронного файлу, який містить саме інформацію про аудиторський звіт може бути прийнятним як запобіжний захід та засіб для ідентифікації інформації про аудиторський звіт, що подається суб’єктом звітування до центру збору фінансової звітності СФЗ.

Попри відсутність зобов’язань аудитора щодо подання інформації, надання впевненості або здійснення будь-якої іншої перевірки фінансової звітності, складеної суб’єктом звітування на основі таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами в єдиному електронному форматі, може мати місце ситуація, коли візуальна форма iXBRL-звіту буде неправильно викладена або подана, або буде суперечити інформації, яка міститься у фінансовій звітності, що підлягала аудиту. Якщо така невідповідність є суттєвою, це може викликати сумніви щодо аудиторських висновків, зроблених виходячи з раніше отриманих аудиторських доказів, та, можливо, щодо основи думки аудитора про фінансову звітність; а суттєве викривлення факту може зашкодити довірі до документа, що містить інформацію з предмета перевірки.

Тобто, наразі аудитору необхідно хоча б робити співставлення візуальної форми iXBRL-звіту із фінансовою звітністю, яка підлягала аудиту.

Однак, враховуючи потенційну ймовірність внесення змін до законодавства України, в майбутньому у аудиторів може виникнути більш реальний обов’язок щодо перевірки та звітування стосовно фінансової звітності, що подається органам державної влади та іншим користувачам в єдиному електронному форматі. Ймовірно, це б стало гармонійним кроком на шляху до сучасних та цивілізованих відносин бізнесу та держави.

P.S. Щодо електронного формату у звітуванні значенні аудиту, саме сьогодні хочеться зауважити, що 27 серпня 2021 року для великих платників податків набирає чинності обов’язок встановлений Наказом Міністерства фінансів України №561 від 15.09.2020 року “Про затвердження Змін до Порядку надання документів великого платника податків в електронній формі при проведенні документальної перевірки”.

Мова йде про так званий “Стандартний аудиторський файл” SAF-T (Standard Audit File for Tax Purposes) – це стандартизований формат надання платниками податків бухгалтерської та фінансової інформації в електронному вигляді до податкових органів, що містить експортовані з вихідної системи обліку достовірні дані про наявність та стан активів, власного капіталу та зобов’язань, а також зміни у фінансово-господарському стані платника податків за певний період.

І як більшість вже здогадались, хоча документ і назвали стандартний аудиторський файл, але з аудитом фінансової звітності, який виконується незалежними аудиторами, він не має абсолютно нічого спільного. Тому, поговоримо про нього у якому-небудь із наступних матеріалів.